John Moore/Getty Images News/Getty Images
Пані, схоже, ви в скрутному становищі: якщо фліртуєте на роботі, це погано, а якщо ні — теж погано. Принаймні, так свідчить нове дослідження, проведене серед жінок-юристок.
За даними Business News Daily,
Дослідження, яке буде представлено на щорічній зустрічі Академії менеджменту цього тижня, виявило, що робоче середовище, яке заохочує традиційно маскулінні якості, як-от агресивність та наполегливість, спонукає жінок до флірту, але водночас карає тих, хто це робить, щоденно ставлячись до них несправедливо. Натомість, робочі культури, які підтримують стереотипно жіночні цінності, такого заохочення не дають, але стають більш поблажливими, коли флірт усе ж таки трапляється.
Дослідження фокусувалося на юридичних фірмах, які, мабуть, загалом вважаються високопродуктивними, «маскулінними» робочими місцями. Результати базувалися на відповідях понад 300 жінок-юристок із 38 різних юридичних фірм на Південному Сході (США). Респонденток просили оцінити, як часто вони вдавалися до «сексуальної поведінки» для кар’єрного просування, включно з кокетливими посмішками та надсилання несерйозних чи відвертих електронних листів. По суті, дослідники з’ясували, що жінки, які вдаються до «стратегічного флірту» у більш маскулінних організаціях (де такий флірт також заохочувався), частіше стикалися з поганим ставленням та упередженнями з боку колег, навіть у ледь помітних формах. Дослідники зазначили:
«Маскулінні організації заохочують використання стратегічного флірту, але ми не знайшли доказів того, що маскулінність організації захищає жінок від пов’язаного з цим щоденного поганого ставлення. [Але] чим більше організація демонструє рис та поведінки, стереотипно притаманних жіночій статі, тим менше стратегічний флірт пов’язаний із щоденним поганим ставленням».
Хоча мені було б цікаво побачити, які результати показало б дослідження серед жінок-лікарів, далекобійниць чи бібліотекарок, я зовсім не здивована результатами цього дослідження. Це правда, що ми досягли значного прогресу у сфері рівності на робочому місці (тільки подивіться фільм «9 до 5» 1980 року. Ох і жах, друзі! Стільки відвертого сексизму!!), але це не означає, що сексизм та безліч інших проблем, з якими стикаються працюючі жінки, викорінені. Навпаки, як це ілюструє дане дослідження.
Я вірю, що кожна людина має свою історію, і жодна з них не буває неважливою. Моє завдання — помічати, слухати й розповідати так, щоб слова торкалися серця. Адже саме через історії ми краще розуміємо себе і світ навколо.