Першого разу, коли я підійшла до хлопця, щоб дати йому свій номер, я так нервувала, що навіть не змогла вимовити й слова.
Я бачила його кілька разів уранці в метро, коли їхала на роботу. Він завжди виглядав дуже зосередженим на книзі, яку я щойно прочитала сама. Одного дня, після нескінченних роздумів, я підійшла до нього, сунула йому під ніс аркушик паперу зі своїми цифрами, спробувала зробити милу посмішку і стрімко вискочила з вагона через розсувні двері.
Наступне відчуття, яке охопило мене, коли я залишила позаду метро, можна описати лише як самовпевненість. Не мало значення, що він не подзвонив (враховуючи, як я підійшла, чи можете ви його звинуватити?). Сама дія була захоплюючою, і так я повністю підсіла на нову силу, яку отримала у сфері знайомств.
До цього прориву я завжди грала за правилами, згідно з якими чоловіки мали робити запрошення, а жінки використовували всі свої жіночі хитрощі для виснажливого завдання — показувати інтерес без слів. У мене бували моменти зближення з кимось, а потім я йшла, втішаючи себе думкою, що якщо це було призначено долею, ми зустрінемося знову, адже, самі знаєте, життя — це романтична комедія…
Час процитувати Катніс Евердін: «Я просто не можу дозволити собі так думати».
Можна витратити тижні, місяці, намагаючись привернути його увагу, стаючи все більш залученою та розчарованою з кожною марною зустріччю. Моральні страждання того не варті. Зробіть це. Відчуйте ту самовпевненість. Якщо він не подзвонить, ви не будете розчаровані — повірте мені. Швидше за все, ви відчуєте полегшення, тому що отримаєте пряму відповідь і зможете рухатися далі. Звісно, ви можете відчути деякі уколи невпевненості. Але корисно мати тріщини у своїй самооцінці, щоб навчитися знову їх лагодити, протистояти відмові і зрозуміти, що вона вас не визначає і не повинна тримати у страху перед тим, щоб боротися за те, чого ви хочете.
Щоразу, коли ви підходите до хлопця зі своїм номером, незалежно від кінцевого результату, це стає трохи легше. Ви можете навіть вимовляти слова. Повні речення. Іноді ви навіть встигаєте пожартувати дотепно. Ви все ще можете відчувати тремтіння всередині, але ваші руки вже не тремтітимуть.
Я не хочу, щоб це перетворилося на роздуми про долю чи про те, скільки контролю ми маємо у власному житті. Але робота, навчання (та й навіть мастурбація) не будуть успішними, якщо ви пасивні. Чому ми думаємо інакше, коли йдеться про чоловіків? Через дурні, застарілі уявлення про те, що жінка, яка віддає свій номер, «легковажна» чи відчаюшна? На дворі 2013 рік (або сучасний час, коли це читають).
Незалежно від того, робите ви це, щоб кинути виклик гендерним стереотипам, чи просто для власного спокою, — виставте себе напоказ і дайте цьому хлопцю свій номер. Не ризикнеш — не виграєш, а коли навчишся переживати відмову, втрачати теж нічого не буде. Якщо йому трапиться передзвонити, це бонус: ви знатимете, що знайшли чоловіка, який прихильно ставиться до впевнених у собі жінок.
Я вірю, що кожна людина має свою історію, і жодна з них не буває неважливою. Моє завдання — помічати, слухати й розповідати так, щоб слова торкалися серця. Адже саме через історії ми краще розуміємо себе і світ навколо.