Ви приймаєте таблетку щодня, незважаючи на те, що абсолютно здорові? Якщо відповідь “так”, ви, можливо, одна з мільйонів жінок, які користуються гормональними протизаплідними засобами. Для багатьох з нас прийом гормональних контрацептивів (що часто скорочують до загальновживаного “таблетка”) починається в підлітковому віці після невинного візиту до лікаря. Проте, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, гормональні контрацептиви є канцерогеном класу один, який стоїть поруч з тютюном та азбестом. І таблетка має не лише довгострокові наслідки: половина всіх жінок, які приймають гормональні контрацептиви, відчувають негативні зміни настрою. То чому ж ми так легко їх ковтаємо?
<>
За словами Голлі Грігг-Сполл, авторки книги Sweetening the Pill (Пом’якшуючи пігулку), існує багато чинників, які штовхають нас від прямих бар’єрних методів (презервативи, діафрагми тощо) до гормональних методів, що повністю трансформують тіло. Грігг-Сполл наводить вагомі аргументи на користь культурної гендерної упередженості, яку підтримує фармацевтична індустрія, щоб тримати нас “на гачку” таблеток. Ми поговорили з нею про їхній вплив, приховані сили, що утримують нас на них, та шляхи зміни наших контрацептивних практик. Вам варто продовжити читання, якщо ви одна з мільйонів жінок, які приймають ці таблетки.
Питання: Що спонукало Вас написати цю книгу?
ГОЛЛІ ГРІГГ-СПОЛЛ: Я приймала таблетки 10 років, а “Язмін” – два з половиною роки. Мій досвід з “Язміном” був досить поганим. У мене було багато драматичних побічних ефектів, як фізичних, так і психологічних. Я деякий час не усвідомлювала, що саме таблетки змушують мене почуватися настільки погано. Коли я зрозуміла, що це через них, я, як журналістка, захотіла написати статтю для британського журналу про побічні ефекти таблеток. Тож я написала матеріал під назвою “Що ви не знаєте про пігулку” для Easy Living. Потім я почала вести власний блог, проводячи власні дослідження. Ймовірно, через три-чотири тижні після початку ведення блогу я вирішила повністю припинити прийом таблеток після десяти років їх вживання. Я писала про цей перехід і про те, як я почувалася. Я була вражена і здивована тим, як мало знала про те, що вони роблять з моїм тілом, і наскільки краще я почувалася після періоду “відміни” порівняно з часом, коли я їх приймала. Блог існував нерегулярно протягом двох-трьох років, а потім я вирішила подати заявку на написання книги на основі цього блогу.
<>
Яку реакцію Ви отримали, коли почали писати та критикувати поширеність таблеток?
<>
Здебільшого, це не було сприйнято привітно. Через мій блог я отримувала багато листів від жінок з подібним досвідом, які були дуже раді знайти когось, хто поділяв їхню історію, і хотіли поділитися своєю. Потім я написала гостьовий блог для журналу Bitch, який відкрив мені менш сприятливий бік ситуації. Bitch – це, очевидно, молодіжний феміністичний журнал, але люди дуже насторожено сприймали мою критику таблеток з феміністичної позиції. Люди були доволі захисними. Тож на початку це було 50/50: я помітила, що багато жінок переживали те, про що я говорила, але також були ті, хто був зацікавлений у тому, щоб жінки про це не говорили. Це, звісно, частково стосувалося медичної спільноти, яка прагнула мінімізувати обговорення ризиків чи проблем і завжди наголошувати на безпечності та ефективності препарату. Але також були й люди всередині самого жіночого руху, які були дуже зневажливими й вважали, що відверті розмови про негативний досвід гормональної контрацепції – це нагнітання страху.
<>
Жінок, які виступають проти гормональних контрацептивів, часто звинувачують у перешкоджанні феміністичному руху. Чи існує значний про-феміністичний рух проти гормональних контрацептивів і за інші методи?
<>
Ні, я б не сказала, що існує. Скоріше навпаки. Є низка причин для цього. Ми маємо багато обізнаності щодо цих довготривалих методів – включаючи ВМС “Мірена”, “Скайла”, імпланти, пластирі, кільця та уколи – і медична спільнота та фармацевтична індустрія активно просувають їх через рекламу, у кабінетах лікарів та через державні органи, які проводять інформаційні кампанії про ці методи, що всі є гормональними. Це все підтримувалося жіночими рухами та людьми, пов’язаними з фемінізмом. Коли я писала свою книгу, я спостерігала, що сталося з Законом про доступну медичну допомогу (Affordable Care Act). Надання доступу до протизаплідних засобів мотивувало багатьох жінок підтримувати таблетки та гормональні контрацептиви ще більш ентузіастично, за рахунок обговорення безпечності та побічних ефектів.
<>
Яку роль відіграє велика фармацевтика у нашому виборі контрацепції?
<>
Це, безумовно, допомагає, адже більшість інформації, яку отримують жінки, походить із реклами та від фармацевтичних компаній на телебаченні та в журналах. Але також і через приховані методи: фармкомпанії платять за статті в журналах, розміщують новини на телебаченні, навіть платять експертам та лікарям за просування певних брендів через книги чи лекції. Багато жінок отримують інформацію від своїх лікарів, але лікарі значною мірою залежать від фармкомпаній через подарунки, безкоштовні зразки та упереджену літературу. Фармкомпанії не публікують усі дослідження та блокують публікацію наукових робіт.
<>
Існує також загальна культура, яка підтримує гормональні контрацептиви для жінок, яку підтримують такі організації, як Planned Parenthood. Вони бачать свою роль у просуванні найбільш ефективних засобів контрацепції незалежно від побічних ефектів або незалежно від того, чи хочуть жінки продовжувати їх використовувати. Це повертається до ширшої проблеми: прагнення фармацевтичної індустрії отримати прибуток через контроль над популяцією, що є підґрунтям популярності гормональних контрацептивів. У нас є прагнення з багатьох сторін контролювати населення з різних причин. Дехто вважає, що контроль населення підвищить соціальний статус та запобігатиме бідності. Для інших це стосується контролю над певними групами населення, що базується на еугенічних коренях таблетки – не давати бідним людям та певним расам мати дітей.
<>
Ви обговорюєте, як таблетка була перетворена з інструменту жіночого контролю над своїм тілом на інструмент чоловічого контролю над жіночою сексуальністю. Якими способами чоловіки впливають на наш вибір контрацепції, і як жінки можуть повернути контроль над своїм тілом?
<>
На особистому, повсякденному рівні жінки відчувають тиск обирати гормональні контрацептиви, тому що чоловіки, як і багато жінок, розуміють, що це найефективніший спосіб запобігти вагітності. Якщо ви обираєте щось, що не є загальноприйнятим вибором як жінка, у культурі, яка дуже підтримує загальноприйнятий вибір гормональних контрацептивів, вам потрібна підтримка партнера для цього. Інакше це просто ускладнює вибір. Ми також маємо культуру, яка дуже вороже ставиться до презервативів. Ми з нетерпінням чекаємо стосунків, де нам більше не потрібно використовувати презервативи – ми використовуємо їх лише через відчуття необхідності, щоб уникнути ІПСШ. Якщо не потрібно використовувати презервативи, люди не хочуть цього робити, і я думаю, це частково пов’язано з чоловічим сприйняттям презервативів.
<>
Більше чоловіків, ніж жінок, знають про побічні ефекти гормональних контрацептивів. Вони часто першими помічають зміни у своїх партнерках через гормональні контрацептиви. Вони часто можуть бути досить підтримуючими щодо альтернатив. Нам подобається думати, що таблетка була створена на благо жінок, що вона походить з місця, де медична спільнота хотіла звільнити жінок від їхніх репродуктивних систем і забезпечити їм можливість обирати, коли мати дітей. Але жінки вже робили цей вибір, коли успішно використовували діафрагму. Створення таблетки було спрямоване на те, щоб підтримувальне чоловіками суспільство могло приймати жінок, оскільки вони могли приймати таблетку, яка дозволить уникнути проблем, пов’язаних з їхніми репродуктивними органами, та того, що це змушує їх робити і відчувати протягом місяця.
<>
Наскільки жінки фізично та емоційно залежні від гормональних контрацептивів?
<>
Коли я припинила приймати таблетки, мені було важко прийняти рішення [тому що прийом] став звичкою, і мені подобався рівень контролю, який, як я розуміла, вона мені давала. Це була психологічна залежність, але є люди, які вважають, що можна стати фізично залежним від синтетичного естрогену. Дехто вважає, що гормони на певному рівні викликають фізичну залежність, оскільки ваше тіло має адаптуватися до них таким чином, що відмова від них досить важка для організму. Коли ви припиняєте прийом, ви можете виглядати менш здоровою, ніж коли приймали [таблетки], принаймні деякий час. Але під “залежністю” я маю на увазі більше соціальну ситуацію, коли ми стали залежними від того, що жінки використовують гормональні контрацептиви, і від самої ідеї їх використання з багатьох різних причин.
<>
Чи вважаєте Ви, що “Яз” (Yaz) слід вилучити з продажу?
<>
Я не думаю, що є потреба, щоб він був на ринку. Існують інші протизаплідні таблетки, які роблять те саме і не мають тих особливих небезпек, які мають “Яз” та “Язмін”. З цим застереженням, якщо його вилучатимуть з ринку, я хочу, щоб це відбулося з обговоренням, а не просто було “зам’ято”. Заборона “Яз” була б хорошою, оскільки багато жінок – і набагато більше, ніж ми чуємо в ЗМІ – постраждали від цих таблеток, отримали травми або померли, і я не думаю, що для цього є будь-яке виправдання. Це дуже недбало з нашого боку, що ми, як суспільство, як ті, хто працює заради прав жінок та жіночих питань, не надто цим переймаємося. Але я хотіла б, щоб це стало частиною ширшої розмови про таблетки, гормональні контрацептиви, як ми змушуємо стільки жінок приймати ці таблетки і продовжувати їх приймати, і чому ми як суспільство погоджуємося з цим.
<>
Дослідники вивчають негормональний чоловічий контрацептив під назвою JQ1. Чи може це бути життєздатною альтернативою гормональним контрацептивам?
<>
Я б ніколи не підтримувала чоловічу “таблетку”. Я не хочу, щоб чоловікам доводилося змінювати свій гормональний стан більше, ніж жінкам. Усі [негормональні методи], про які я читала, все одно трохи втручаються і порушують біологічні функції виключно з метою контрацепції. Було б цікаво подивитися, як ці речі розвиватимуться, але, враховуючи те, що було створено медичною спільнотою та фармкомпаніями досі, я не зовсім впевнена, що я була б дуже зацікавлена, щоб хтось це випробував, доки це не буде на ринку кілька років. Я більше схиляюся до того, щоб ми вивчали своє тіло, свої фертильні цикли. Чоловіки [повинні вивчати] цю інформацію також, починаючи зі школи, і розвивати розуміння того, що ми фертильні лише певний час на місяць. Це в нашій здатності відстежувати власну фертильність. Я думаю, я б надала перевагу будь-чому, що з’явиться в майбутньому, якщо воно базуватиметься на усвідомленні тіла з обох сторін, для чоловіків і жінок, щоб вони могли прийняти рішення, чи обирають вони методи усвідомлення фертильності чи бар’єрні методи, щоб уникнути вагітності, чи хочуть вони щось більш ефективне для свого способу життя.
<>
Що, на Вашу думку, має змінитися, окрім початку ширшої дискусії про використання таблеток в американській репродуктивній культурі?
<>
Нам слід навчати дівчат-підлітків та хлопців про жіночі фертильні цикли, про те, як визначити, [коли] ти фертильна, та про овуляцію. [Така програма] матиме вплив не лише на запобігання вагітності, а й на рівень впевненості, самооцінку для жінок, стосунки, комунікацію в стосунках, комунікацію між статями та впевненість у прийнятті рішень щодо сексу. Нам потрібні ці програми в школах, нам потрібні ці програми в коледжах. Проблема зараз полягає в тому, що якщо ви навчаєте методам усвідомлення фертильності, ми, по суті, перебуваємо в ситуації, коли ви можете навчити когось [але] на цьому не можна заробити. Це не те саме, що продати комусь таблетку, яку вони прийматимуть щодня протягом свого фертильного життя. Нам також потрібно вдосконалювати бар’єрні методи, щоб вони були більш зручними у використанні та приємнішими. Потім нам справді потрібно [вирішити], чи має ефективність переважати всі інші занепокоєння. Ми перебуваємо в переломний момент: ми можемо або піти цим шляхом більшої кількості гормональних контрацептивів для більшої кількості жінок, або піти в іншому напрямку. Хороший приклад [цього] – Клініки жіночого здоров’я Каліфорнії, які, по суті, пропонують альтернативу Planned Parenthood, де ви виходите з більшою кількістю інформації, ніж мали, коли заходили. [У цих клініках] ви можете отримати будь-який метод, який бажаєте, включаючи шийну ковпачок, навчання методу усвідомлення фертильності та діафрагму. Ви отримаєте інформацію про плюси та мінуси кожного методу, який вас цікавить.
Я вірю, що кожна людина має свою історію, і жодна з них не буває неважливою. Моє завдання — помічати, слухати й розповідати так, щоб слова торкалися серця. Адже саме через історії ми краще розуміємо себе і світ навколо.