Після 45 днів переговорів 70 великих роздрібних торговців у понеділок підписали Угоду про пожежну та будівельну безпеку в Бангладеш, погодившись на нові заходи безпеки для швейної промисловості країни.
Ці зміни відбуваються через два місяці після обвалу промислової будівлі “Рана Плаза” в Дакці, внаслідок якого загинуло понад 1100 працівників фабрик.
Роздрібні торговці, пов’язані з постачальниками з цієї зруйнованої фабрики, намагалися захистити свою репутацію після трагедії. Угода, укладена в понеділок, значною мірою вважається результатом сильного тиску, який чинили на бренди як споживачі, так і профспілки, щоб ті змінили свою політику.
Угода дає постачальникам недорогого одягу дев’ять місяців на проходження інспекції за чек-листом стандартів охорони праці, електричної та пожежної безпеки, а також будівельної безпеки. Якщо їхні приміщення будуть визнані незадовільними, їх закриють для ремонту, а працівникам виплачуватимуть повну заробітну плату за час простою. На 70 підписантів покладатиметься відповідальність “забезпечити наявність достатнього фінансування для оплати ремонту та інших заходів з покращення безпеки”.
Серед підписантів – H&M, Inditex (власник Zara) та Benetton. Тим часом американські компанії, які також були причетні до катастрофи “Рана Плаза”, помітно відсутні у списку. Багато з цих американських мереж, таких як Wal-Mart, Gap, Target та JC Penney, оголосили про плани створити власну угоду. Вони стверджують, що чинна угода надає профспілкам занадто багато контролю. Їхній план, розроблений спільно з Центром двопартійної політики (Bipartisan Policy Center), очікується, буде оприлюднено пізніше цього місяця.
Хоча ці зміни вітають як вкрай необхідні покращення, багато хто розчарований тим, що сама влада Бангладеш не вживає рішучіших заходів. У червні президент Обама призупинив торговельні привілеї для країни під сильним тиском неурядових організацій, а ЄС погрожував зробити те саме, якщо умови праці на фабриках не покращаться.
Поки що немає інформації про те, як ці угоди вплинуть на бізнес-моделі компаній або ціни для покупців. Але зважаючи на те, що багато працівників фабрик у Бангладеш (більшість з яких жінки) заробляють лише 37 доларів на місяць, американські споживачі, ймовірно, могли б дозволити собі трохи більше заплатити у магазинах.
Я вірю, що кожна людина має свою історію, і жодна з них не буває неважливою. Моє завдання — помічати, слухати й розповідати так, щоб слова торкалися серця. Адже саме через історії ми краще розуміємо себе і світ навколо.